Методи розвитку критичного мислення на уроці
Сьогодні серед вчителів набуває поширення такий інструмент визначення й оцінювання результатів навчання як таксономія (ієрархія, порядок) Бенджаміна Блума. Вчений вважав, що одним з основних завдань школи є навчання учнів на практиці розв’язанню широкого кола проблем, з якими їм доведеться зіткнутися в житті, і пропонував саме цьому побудувати підходи до оцінки результатів навчання. Якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то знання учнів – це лише перший, найпростіший рівень результатів навчання. Далі йдуть ще п’ять рівнів цілей (або результатів) навчання, причому перші три – знання, розуміння, застосування – цілі нижчого порядку (продукують в учнів мислення низького рівня), а наступні три – аналіз, синтез, оцінювання – вищого порядку (мисленнєві операції високого рівня). Оскільки розвиток критичного мислення учнів з процесуальної точки зору передбачає саме перехід учня від мисленнєвих операцій низького рівня до високого, цей інструмент допомагає нам у кожний момент уроку бути свідомими того, чи розвиваємо ми дійсно критичне мислення наших учнів. В умовах компетентнісного підходу результатами навчання визнаються знання, уміння і ставлення (цінності, мотивація) учнів, що школярі застосовуватимуть у відповідь на потреби ситуації – навчальної чи життєвої. Саме тому “класична” таксономія, що дозволяє навчати учнів не креативності як такій, а синтезу і оцінюванню як сукупності конкретних мисленнєвих умінь і навичок, навчання яких можливе через сукупність спеціальних методів. Серед таких методів, що засновані на таксономії Б.Блума, – «кубик Блума» та «ромашка Блума». КУБИК ЗАПИТАНЬ (або кубик Блума) Прийом розвитку критичного мислення учнів «кубик Блума» універсальний. Його можна використовувати на початку уроку у вступній частині, під час переходу до основної частини або наприкінці її для остаточного осмислення матеріалу учнями. У вступній частині вчитель формулює і записує тему уроку. Тема «визначає» коло питань, на які учням треба відповідати, досліджуючи її. Це можуть бути запитання на актуалізацію знань і досвіду учнів (щоб підготуватись до сприйняття) або на дослідження нового. Вони і будуть поставлені перед учнями за допомогою кубика. Кубик вчитель виготовляє попередньо таким чином, щоб він був достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на його гранях. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Як використовувати Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань буде таким: Неважко помітити, що запитання відтворюють таксономію Б. Блума і забезпечують перехід учнів від рівня до рівня у дослідженні теми (її аспекта). В основній частині уроку кубик використовується після першого знайомства з темою за підручником.
|
Copyright MyCorp © 2020 |
uCoz |